Чистотіл – бур’ян, отрута чи ліки?

Наприкінці весни, у травні, на сухих відкритих місцях зацвітають золотаво-жовті квіти – чистотіл. Це найпоширеніша назва рослини, але вона також відома як «ластівчина трава», «аідтинник», «бородавник», «жовтий молочай», «прозорник», «лишайна трава», «диявольське молоко», «асамент», «жовтило». Має й інші назви, загалом їх більше 50.

Чистотіл в Греції одержав назву Хелідоніум Майус, від слова «хелідон» – «ластівка». А в Україні здавна існувало повір’я, ніби ластівки збирають сік чистотілу і летять з ним до сліпонароджених дітей, аби повернути їм зір. Тому і – «ластівчина трава».

Що ж це за рослина? Вона з родини макових, отруйна, хоча має й лікарські властивості: декоративні, бактерицидні, вітамінозні. Це – багаторічна, заввишки 30–100 см із коротким кореневищем і жовтогарячим молочним соком. Стебло пряме, слаборебристе, як і листки, рідко вкрите волосками, вгорі розгалужене. Листки чергові, ясно-зелені, округлі або видовжені. Квітки близько 20 мм у діаметрі на довгих квітконіжках, широкорозкриті, зібрані по 4–5 у зонтикоподібні суцвіття. Вони голі або опушені, при розкриванні квітки обпадають. Пелюсток чотири (8–15 мм завдовжки) золотисто-жовтих. Тичинки численні з тонкими, а вгорі розширеними нитками. Плід – прямостояча стручкоподібна коробочка 20–50 мм завдовжки, 2–3 мм завширшки. Поширений чистотіл на Поліссі, в Лісостепу, в Степу і в Карпатах. Легко можна знайти в Чернігівській, Київській, Черкаській, Полтавській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській і Донецькій областях.

Застосування чистотілу у медицині ґрунтується на його жовчогінних, антисептичних, сечогінних і фунгіцидних властивостях. У ньому містяться вітамін С, каротин, мінеральні речовини – кремній, залізо, кальцій, магній, фосфор, сірка, хлор, алюміній і радіоактивний калій. Лікувальними властивостями трава зобов'язана великій кількості отрут (їх понад двадцять) – він вбиває багато видів бактерій. У народній медицині українців чистотіл здавна застосовували для лікування хвороб шкіри – виводили бородавки, мозолі, червоний вовчий лишай, коросту, екзему, псоріаз. З найдавніших часів рослину застосовують при хворобах печінки, для лікування жовчнокам’яної хвороби та водянки. Є згадки про лікування чистотілом сказу, венеричних хвороб, катару шлунка і кишечника, пухлин молочної залози, подагри, ревматизму, геморою, грипу, коклюшу. Відвар трави використовують у народі при судомі та епілепсії, у ньому купають дітей, хворих нашкірними хворобами та золотухою. Рослина має бактерицидні властивості. Свіжий сік затримує ріст деяких патогенних грибів.

У косметології також використовують чистотіл. У домашніх умовах він є засобом від прищів, бородавок, герпесу та фурункулів. Його додають до кремів, які розгладжують зморшки та усувають дефекти пігментації шкіри. Чистотіл прибирає грибкові ураження і свербіж, бореться з лупою і облисінням, лікує себорею. Ще він добре допомагає при проблемах жирної шкіри обличчя.

У ветеринарії свіжою травою чистотілу чи його соком лікують худобу від деяких хвороб. Колись лікували коней відваром і порошком з кореня і трави чистотілу при хворобах печінки, селезінки і ясен від цинги, соком видаляли у коней більма з очей. Чистотілом лікують коросту і рани у тварин. Але бувають і випадки смерті корів при отруєнні чистотілом. При вживанні великої кількості чистотілу ним отруюються також люди. 

Порошок і настій трави чистотілу добре діє як інсектицид на блішок овочевих культур, попелиць, мідяницю та інших шкідників сільськогосподарських культур.

Сік чистотілу використовується у техніці для травлення і воронування металів. При домішуванні до кислоти порошку, виготовленого з висушених рослин чистотілу, роз’їдання металу затримується на 30 годин і замість газів з неприємним запахом виділяються гази, що приємно пахнуть.

Чистотіл іноді вирощують у тінистих місцях парків. Виведена навіть декоративна махрова форма рослини.

На Дніпропетровщині цю рослину можна знайти майже усюди, адже наша область – одна з головних зон її поширення. Тому й не дивно почути тут велику кількість легенд і оповідей про чистотіл, різних символів, повʼзаних із цією рослиною.

У давніх народних уявленнях українців вважалося, що чистотіл завжди сниться до одужання, оновлення, підвищення працездатності. Також вважали що уві сні ця рослина приходить тому, хто невловзі зустріне свою другу половинку або людину, що принесе багато хвилин тепла, добра і щастя. Якщо вона снилася разом із твариною, це означало зустріч зі стрим другом.

За цією ж рослиною передбачали погоду, адже перед дощем чистотіл схиляє свої квіти додолу, або й зовсім не розкриває їх зранку.

Завдяки властивостям цієї рослини з’явилося і кілька приказок. В Дніпропетровській області ви почуєте такі: «Золота трава – всьому голова», «Отрута може стати лікарем, а нектар – отрутою», «Чистотіл – трава життя» та інші. 

На Криворіжжі існує легенда на кшталт грецької про читотіл – в цьому регіоні більш поширена назва саме «ластівʼяче зілля». Жила колись дуже давно вдова з красунею-дочкою, в яку закохався син місцевого багатія. Був хлопець соромʼязливий і добрий, не те що його батько. Багатій лютував з цього і намагався оженити сина на заможній дівчині з сусіднього села. Щоб схилити сина на це, домовився він з ворожкою, яка наврочила дівчині та зробила її лице темним, із виразками і бородавками. Та хлопець не відвернувася від коханої і почав шукати засіб, щоб зняти закляття. Зжалілися сусіди, підказали, що і як треба зробити, які трави використати, щоб ліки зварити. Головним було саме ластівʼяче зілля. Разом із майбутньою тещею приготував відвар, вмили вони лице дівчини і зняли закляття. Після цього мати благословила дітей, багатій побачив, що син дуже любить дівчину і готовий заради неї на все, тому теж благословив, і наступного дня зробили весілля.

Подібну легенду можна почути і в Синельниківському районі, за якою парубок закохався в красуню-сусідку. Та інша дівчина розгнівалася й через ревнощі зурочила красуню. Саме відвар із чистотілу допоміг зняти закляття та знову обʼєднати закоханих.

Схожі легенди ви знайдете ще в кілької селах Дніпровського району.

Тож, поки чистотіл квітує – вийдіть на вулицю і милуйтеся його красою! А, можливо, ви щодня проходите повз нього і не помічаєте?

Титульне фото авторки